Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!
МЕФ кристаллы
Братишки и сестрички, давайте сразу разложим все по полочкам, я вам не советую следовать моему примеру. Вообще, не советую вам вообще контактировать с этим дерьмом, что называется наркотики. Но я понимаю, что некоторых людей интересует, что происходит в безднах наркомании. Поэтому я решил вам рассказать свою историю, как я купил мефедрон и изучал свои пределы алкогольной выносливости.
Как-то раз, в один мрачный осенний день, когда дождь ливнем лил и настроение было где-то в небо, я заскочил на закладку к своему дилеру. Знаете ли вы, что такое закладки? Это такие порции, которые ты покупаешь и прячешь себе в уголке души, чтобы потом в нужный момент взрывать и снова ощутить всю эту грязь и проклятую радость.
Конечно, чтобы получить свою закладку, нужно было встретиться с кладменом. Это такой курьер, который делает закладки наркотиков. Встреча с ним всегда была напряженной. Он был параноиком, поэтому прежде, чем отдать мне порцию, он проверял меня на предмет подозрительных знаков. Словно я мог быть полицейским в гражданской одежде.
Но в этот раз все прошло гладко. Получив свою долю мефа, я направился домой. У меня уже давно закрепилась привычка совмещать эту гадость с алкоголем. Знаете, это такое объединение двух дьявольских сил, которые превращают тебя в живую раковую опухоль.
Я достал свою канюлю и начал готовить все для инъекции. Мои руки тряслись, нервы были на пределе. Я понимал, что играю с огнем, но меня уже ничто не останавливало. Иголка пронзила мою кожу, и я почувствовал, как яд негодности и разрушения медленно, но верно проникает в мою кровь.
Закуривая мефедрон, я почувствовал, как внутри меня все взрывается. Но мой эксперимент не закончился на этом. Я решил сделать еще одну закладку, только на этот раз с другим наркотиком. Я решил попробовать пончик – это сорт марихуаны, выращенный на гидропонике.
Я не знаю, как объяснить эти ощущения, но мой мозг заполнился красками и звуками. Все вокруг начало пританцовывать и смешиваться в цветовой кашу. Я был абсолютно отрешен от реальности, словно я оказался в другом измерении.
Сидя на своей кровати, я вспоминал свои предыдущие обеды этими закладками. Я хочу забыться, выбросить из головы все свои проблемы и просто наслаждаться этим искусственным счастьем. Но каждая новая сессия оставляет меня все слабее и ослабляет мою волю.
Страх того, что я могу потерять себя окончательно, шугает меня. Мне нравится эта эйфория, даже если она длится всего несколько часов. Я готов пойти на все ради этого грешного удовольствия.
Я на самом деле не знаю, куда все это меня приведет. Мой мозг уже не тот, который был раньше. Я замечаю, что мне все труднее концентрироваться, а мои мысли ускользают, как песок сквозь пальцы.
Мои друзья и близкие переживают за меня, они боятся потерять меня. Но они не понимают, что я уже потерял самого себя. Я превратился в марионетку в руках наркотиков. Я всегда был слабым человеком, но этот путь совсем убил мою волю.
Мое путешествие в мир наркотиков продолжается, и я не знаю, где оно закончится. Может, я найду силы и брошу все это дерьмо, или же я окажусь в бездне, из которой не смогу выбраться. Ответ на этот вопрос – ХЗ. Но я понимаю, что дорога назад уже не существует. Я уже слишком глубоко погрузился в этот кошмар.
Итак, братишки и сестрички, я заканчиваю свой рассказ. Я надеюсь, что вы понимаете, насколько опасны эти закладки и наркомания вообще. Если хоть один человек остановится и задумается о своих поступках, то я считаю, что моя миссия выполнена. Лучше подогрейте душу своими хобби, увлечениями и настоящими друзьями, чем погружайтесь в этот мир тьмы и разрушения. Ведь в конце концов, мы все просто ищем своего собственного счастья.
